Ці книги я вперше побачила у подруги. І знаєте… бувають книжки, повз які просто проходиш. А бувають — ті, що затримують тебе поглядом, затягують всередину з першої сторінки. Так от, я — мама-фанатка дитячих книжок, і ця серія мене буквально зачарувала.
Тоді почалося маленьке полювання: знайти всю серію Петсона і Фіндуса в українських книгарнях — місія не з простих. Але воно було того варте.
Тут стаття про те як ми робили будинок Петсона по шаблону – переходьте щоб завантажити.
Ми почали читати їх, коли Максиму було трохи більше трьох. Точніше: я читала, а він “дивився”. Бо ці книги — це не просто текст і малюнки. Це справжній маленький світ.
Хто такі Петсон і Фіндус?
Їх створив шведський автор і ілюстратор Свен Нурдквіст. І створив він їх, здається, з любові до дітей, винахідництва і трохи до безумства. У хорошому сенсі.
Петсон — старенький дідусь із села, спокійний, розумний і з чарівною уявою. А Фіндус — його кіт. Але не просто кіт. А той, що розмовляє, стрибає по ліжках зранку і постійно втягує Петсона в пригоди.
Я жартома казала чоловікові: «О, прокинувся наш Фіндус!» — коли Макс вривався зранку в кімнату стрибати по простирадлах.
Книжки, які читаються з очима і серцем
У нас першою була книжка “Переполох на городі”.
І хоча там Петсон сіє моркву, а Фіндус — котлету, суть не в овочах, а у відчутті: це теплі, смішні і дуже справжні історії про спілкування.
Всі книжки великого формату, з великими картинками на сторінках, де можна роздивлятися нескінченно різні дрібні деталі. Для дитини такого віку це, безумовно, величезний плюс. Вона не встигає втомитися поки мама чи тато читає сторінку.
А ще я не можу не згадати про тих кумедних малюків, які живуть на ілюстраціях. Ми їх з Максимом назвали «мошо» — вони такі маленькі, схожі трохи на мишок, але з характером! 😄
Вони нічого не говорять, але на кожній сторінці щось творять: десь щось носять, граються, ховаються, іноді навіть заважають. Це як окрема гра — ми з Максимом щоразу шукаємо, де ж ці бешкетники заховались. Йому страшенно подобається їх вигляд, а мені — як вони додають живості кожній історії. Кожна сторінка стає ніби багатовимірною — наче читаєш одне, а очима слідкуєш ще за десятком дрібних історій у куточках.
Фото з посадки котлеток
Потім в нас зявилась гра – “Пакетик, що блукає” — ми навіть вирізали отвори в пакеті й бавились. Максу це дуже подобалось бути таким пакетиком, що ходить з кімнати в кімнату. Найкраще для такої ролі підходили пакетики з доставки їжі без логотипів. Ручки ми просто зрізали.
Потім в нас була книга “Полювання на лиса” — найбільш “винахідницька” книга, де можна надихнутись на конструювання.
А ще, якщо не помиляюся, перша книга, на яку було знято мультфільм. В ній зявляється ще один герой – сусід Густавсон, похмурий і сердиту. І дізнаємося, що потрібно зробити, щоб налякати лиса.
Максиму подобалось роздивлятись майстерню Фіндуса.
Але!!! Відговорити Максима надувати повітряну кульку з перцем була ще та задача!
Маленька психологічна ремарка
У книжці «Фіндус іде з дому» кіт образився на Петсона — і переїхав до старого туалету.
Звучить кумедно, але суть глибока: дитяча емоційність і бажання незалежності — дуже справжні. І автор їх тонко показує. А Петсон не свариться — він просто чекає. Це про довіру до дитини і про безумовну любов.
Тут Максиму подобалось що у Фідуса є власна “халабуда”, і що Петсон – який полюбляє що-небудь винаходити придумав коту дім зі старого туалету.
Серія, яку ми “дозували” як подарунок
Я не давала всі книжки одразу. Видавали їх по одній, як подарунок на місяць. Це тримало інтерес і давало час «прожити» кожну історію.
Ілюстрації то — окрема любов. Там стільки деталей, що кожна сторінка — як міні-комікс.
Дитина не встигає нудьгувати, поки мама читає: вона просто роздивляється, що коїться в куточках сторінки.
У кінці книжки є така шпаргалочка, так ми дивились, якої книги у нас нема і разом шукали по книгарням.
Для повноти картини ми потім придбали книгу іншого видавництва Богдан: З Фіндусом цілий рік.
Книжка-активність
Особливо рекомендую книжку «З Фіндусом цілий рік» це книжка про тих же персонажів, але в неї інше видавництво. В книжці є завдання, експерименти, рецепти і навіть календар. Вона справді живе з нами цілий рік.
А ще існують, але поки що не перекладені, книги: «Готуємо разом з Петсоном і Фіндусом», «Пісенник Петсона» — мрію колись побачити їх українською.
Сподіваюся, після мого огляду вам захотілося прочитати хоча б одну з цих книг. А може, ви вже щось читали? Наостанок хочу сказати, що сторінки дуже хорошої якості, обкладинка цупка (для діток, які активно гортають і нетерпляче перегортають листочки).
А якщо вже знайомі з цими книгами — поділіться, яка ваша улюблена історія?
